Готуємось до олімпіади

1. Рекомендації щодо проведення олімпіади з географії    завантажити

Комплект завдань №1

Завдання+відповіді:
Завантажити

Комплект завдань №2

Завдання+відповіді:
Завантажити

Комплект завдань №3

Завдання+відповіді:
Завантажити

Комплект завдань №4

Завдання+відповіді:
Завантажити

2.
 Орієнтовні завдання для шкільної олімпіади з географії (розроблені районною творчою шрупою)

ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ

Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100%

Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність

Похил річки = падіння / довжина.

Падіння річки = висота витоку - висота гирла.

Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек)

Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість

Лісистість = кількість дерев / територія * 100%

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.

До 20м в товщах порід температура однакова.

Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні 100м.

Різниця між найвищою і найнижчою t повітря

називається амплітудою коливань t.

Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст.

1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км

1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км

Екватор ≈ 40 тис. км

1 га = 10 000 м2 = 100 ар

1 а = 100 м² = 0,01 га

Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ.

φ (фі) - географічна широта об’єкта

δ (дельта) – схилення Сонця

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;

у день літнього сонцестояння +23º27'

у день зимового сонцестояння –23º27'

Всього 360º = 24 пояси

15º = годинний пояс = 1 година

1º = 4хв

Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток

Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення

Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань

Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань

Густота населення = к-ть населення / площа

Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих

Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів

Рівень безробіття = к-ть безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси= зайняті + безробітні

Тема: Способи зображення Землі. План і карта

Розв’язування задач із переведення числового масштабу в іменований і навпаки

1. Перетворіть числовий масштаб в іменований:

а)  1 : 500                                    Відповідь:  а)  в 1 см – 5 м

б)  1 : 1 000                                                     б)  в 1 см – 10 м

в)  1 : 2 000                                                     в)  в 1 см – 20 м

г)  1 : 500 000                                                 г)  в 1 см – 5 км

! Необхідно пам’ятати: 1 м – 100 см,

                                         1 км – 1 000 м, тобто 1 км – 100 000 см.

2. Перетворіть іменований масштаб в числовий

а) в 1 см – 10 м                                Відповідь:  а)  1 : 1 000

б) в 1 см – 1 км                                                   б)  1: 100 000

в) в 1см – 200 м                                                   в)  1 : 20 000

г) в 1 см – 50 км                                                  г)  1 : 5 000 000

3. Скільки часу потрібно автомобілісту, щоб подолати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті масштабу 1 : 1 000 000 становить 20 см, а швидкість автомобіліста 60 км/год.?

Розв’язання.

Щоб знайти час (t), необхідний автомобілісту, треба відстань (S), яку він подолає, поділити на його швидкість (v):   t = S/v.

1) Щоб знайти відстань (S), треба спочатку числовий масштаб 1 : 1 000 000 перевести в іменований: в 1 см – 10км і тоді 10км * 20см = 200км – відстань між населеними пунктами на місцевості.

2) Отже, t = 200км / 60км/год = 3год. 20хв. – час, що потрібний автомобілісту для подолання відстані між двома населеними пунктами.

Тема: Градусна сітка Землі. Географічні координати точок

З риболовецького судна (Р, координати – 10º пд. ш., 80º сх. д.) поступив сигнал біди, який прийняли два кораблі «Схід» (С – 20º пд. ш., 80º сх. д.) і «Надія» (Н – 10º пд. ш., 90º сх. д.).

Визначте на контурній карті місцеположення кораблів. Обчисліть, який корабель знаходиться ближче до риболовецького судна, і визначте, в якому напрямі необхідно пливти кораблю-рятівнику.

Розв’язання.

Якщо об’єкти лежать на одному меридіані чи паралелі, то відстані між ними у кілометрах можна знайти, знаючи їх координати.

Коли об’єкти розміщені на одному меридіані і в одній півкулі, то достатньо від більшої географічної широти одного об’єкта відняти меншу географічну широту іншого об’єкта і різницю помножити на 111 км.

Коли об’єкти розміщені в різних півкулях, тоді широти об’єктів слід додати і теж помножити на 111км.

У нашому випадку судна Р і С лежать на одній довготі – 80º сх. д. і в одній півкулі (південній), тому

1) Р↔С : 111км * (20º – 10º) = 1 110км.

Коли об’єкти розміщені на одній паралелі в одній півкулі, необхідно від більшої географічної довготи одного об’єкта відняти меншу географічну довготу іншого об’єкта і різницю помножити на вказану на карті довжину дуги 1º паралелі в кілометрах, оскільки від екватора до полюсів вона зменшується, лише на екваторі завжди становить 111км.

Коли об’єкти розміщені у різних пікулях, тоді їх довготи слід додати і теж помножити на вказану на карті півкуль довжину дуги 1º паралелі.

У нашому випадку судна Р і Н лежать на одній паралелі – 10º пд. ш. і в одній півкулі – східній, тому

2) Р↔Н : 109,6км * (90º – 80º) = 1 096 км.

Відповідь. Ближче знаходиться корабель «Надія», він буде плисти на захід.

Тема: Атмосфера

Висота м. Києва над рівнем моря – 180 м. Обчисліть  атмосферний тиск для столиці України.

 Рішення.

Нормальний атмосферний тиск на рівні моря при температурі 0°С на широті 45° становить 760 мм рт. ст. На кожні 100 м підйому тиск знижується на 10 мм рт. ст..

1)    100 м – 10 мм рт. ст..

     180м – x мм рт. ст.

x = 180 м*10мм рт. ст./100 м =18 мм рт. ст. - на стільки знизиться тиск на  180 м підйому;

2) 760 мм рт. ст. – 18 мм рт. ст.= 742 мм рт.ст. – атмосферний тиск на висоті Києва.

 Форма і розміри землі

1     В якому місці земної кулі компас, буде синім кінцем стрілки показувати на південь, а червоним – на північ?

Відповідь. Компас показує синьою стрілкою не на географічний, а на північний магнітний полюс Землі. Помістивши компас між ними, ми побачимо, що синя стрілка його показує на південь. Магнітні полюси Землі не знаходяться в постійному місці, а поступово «Рухаються». Оскільки зараз північний магнітний полюс має координати 79° пн. ш. і 73°з. д., визначаємо, що ця точка знаходиться на південному узбережжі острова Свердлуп Канадського архіпелагу. На північному узбережжі цього  острова компас буде показувати синім кінцем стрілки точно на південь.

2.       Яка з відстаней у градусній мірі більша: від екватора до південного полярного кола, чи від Північного полюса до Північного тропіка?

Відповідь. Відстані однакові. Відстань від екватора до південного полярного кола складає 66,5° (0° - 66,5°), так само відстань від Північного полюса до Північного  тропіка  складає  66,5° (90° - 23,5°).

3.       Визначте положення Сонця 22 червня і 22 грудня та тривалість  дня 21 березня і 23 вересня в пункті, що розташований на 23°30' пн. ш.

Відповідь. Пункт з координатами 22°30' пн.ш  знаходиться  на Північному тропіку.                                                                                                                                                     Для цього пункту:   

22 червня  опівдні сонце буде знаходитися в зеніті (90°). 

22 грудня – опівдні  диск Сонця буде знаходитися під кутом 43°

(90° - 23°30' - 23°30' =43°). 

21 березня та 23 вересня  – день буде дорівнювати ночі.

4.       Визначте найбільший кут падіння сонячних променів у місті Києві (52°30' пн.. ш):  а) 21 березня, б) 22 червня, в) 22 грудня.

Відповідь. Висоту  сонячного диску над горизонтом вираховують за формулою:                               h =90 –ϕ,  де ϕ- географічна широта 

21 березня Сонце в зеніті над екватором.  Кут падіння сонячних променів на широті Києва  складатиме:  Н=90° - 52°30' + 0°= 37°30',  

а 22 грудня Сонце в зеніті над південним  тропіком, тому кут падіння  сонячних променів на широті Києва  складатиме  відповідно 14.  Н= 90° - 52°30' -23°30'=14°, 

22 червня Сонце в зеніті над північним тропіком, тому кут падіння  сонячних променів на широті Києва  складатиме:  Н= 90° - 52°30' + 23°30' = 61°

5.       Проводячи спостереження, науково-дослідницьке  судно  продовж доби  23 вересня знаходиться  у тій  точці  Атлантичного океану, де висота Полярної зорі над горизонтом становила 40°, а місцевий час відставав  від всесвітнього часу рівно на годину.          
 Визначте                        

а) географічні координати судна;                                                                                                    б) о котрій  годині за всесвітнім часом  спостерігали  схід  сонця 23 вересня;                          в) максимальну  висоту сонця  над горизонтом  цього дня  у даній точці  океану.

Відповідь. Висота Полярної зорі над горизонтом дорівнює географічній широті, різниця у часі дозволяє  визначити географічну довготу. 23 вересня – це  день  осіннього рівнодення. Сонце  сходить  о 06.00 за місцевим часом, який за умовами задачі на 1 годину відстає від  всесвітнього часу.  Для 23 вересня, коли сонце на екваторі опівдні знаходиться  у зеніті,  полуденна висота сонця (h)  визначається за формулою:   h =90 –ϕ,  де ϕ- географічна широта.

Звідси:                                                                                                                                                   а)географічні  координати судна - 40°пн.ш, і 15° зх.д;                                                                      
б) на судні схід сонця 23 вересня спостерігали о 07.00 за всесвітнім часом;                                       в)максимальна висота сонця  над горизонтом  цього дня у даній точці океану - 50°.

6.       Визначте час сходу, заходу сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут сходу сонця становив 120°. 

Кутова швидкість осьового обертання Землі дорівнює 15° за годину, така ж швидкість видимого руху сонця на небосхилі.

Горизонтальний кут (тобто, азимут) сходу сонця дорівнює 120°.

 Азимут – це кут між напрямом на північ (там сонце перебуває під горизонтом у полуніч) та напрямом на світило.

 Сонце від полуночі пройшло під горизонтом 120°; тобто, цей шлях воно подолало за 8 годин (120°:15°).

Точка заходу лежить симетрично щодо точки сходу, тобто, горизонтальний кут заходу сонця становить 240° (360° – 120°). У часі це буде: 240° : 15° = 16 годин.

Залишається вирахувати тривалість дня: 16 год. – 8 год. = 8 год.

Або ж можна розмірковувати так: якщо від полуночі до сходу сонця пройшло 8 годин, то й від заходу до полуночі також буде 8 годин. Тобто, сонце зайшло за горизонт о 16 годині 

(24 год. – 8 год.).

Відповідь: сонце зійшло о 8 годині ранку, зайшло щ 16 годині, день тривав 8 годин

7.       Визначте координати пункту А,який знаходиться на однаковій відстані від північного полюса та екватора,а його місцевий час на 6 год. 40 хв. менше ніж у Парижі.

Розв'язання:

Широта екватора = 0 гр.

Широта Північного полюса = 90 гр. пн. ш.

Широта пункту А = 45 гр. пн. ш.

6 год 40 хв = 400 хв 

Різниця у 400/4=100 гр.

Час менше, тому на захід від Парижа

Париж на довготі 2 гр. сх. д.

Довгота пункту А = 2 гр. сх. д. - 100 гр. = 98 гр. зх. д.

Відповідь. Координати пункту А: 45 гр. пн. ш.; 98 гр. зх. Д.

Задачі за алгоритмом 

8 клас

 «Фізична географія України».

Задача 1

За місцевим часом у Миколаєві 12 год 06 хв. Котра година в даний момент за місцевим часом у Києві?

Розв'язання: Визначаємо географічну довготу міст: Миколаїв - 32° сх. д.; Київ - 30° 30' сх. д.;

1) визначаємо різницю довготи:

32° сх. д.-30° 30'сх. д. = 1° 30';

2) визначаємо різницю в часі: 1° 30' х 4 хв = 6 хв;

3) визначаємо місцевий час у Києві. Київ розташований на захід від Миколаєва, тому час буде меншим: 12год 6хв-6хв = 12 год.

Відповідь: місцевий час у Києві - 12 год.

Задача 2

За місцевим часом у Києві 6 год. Котра година у даний момент за місцевим часом у пункті, який розташований поблизу села Червона Зірка (крайня східна точка України) і має географічну довготу 40° 15' сх. д.

Розв 'язання: 1) Київ - 30° 30' сх. д.; Червона Зірка - 40° 15 'сх. д.;

2) 40° 15'сх. д. - 30° 30' сх. д. = 9° 45';

3) 9° 45' х 4хв = 39хв;

4) 6 год + 39 хв = 6 год 39 хв.

Відповідь: у пункті, що знаходиться поблизу крайньої східної точки України, місцевий час становить 6 год 39 хв.

Задача 3

За місцевим часом у точці, що знаходиться поблизу села Червона Зірка (40° 15'сх. д.), 9 год. Котра година в даний момент за місцевим часом поблизу крайньої західної точки України (22°сх.д.)?

Розв'язання: 1) 40° 15'сх. д. - 22° сх. д. = 18° 15';

2) 18° 15'х 4хв = 73 хв= 1 год 13 хв;

3) 9 год - 1 год 13 хв = 7 год 47 хв.

Відповідь: місцевий час поблизу крайньої західної точки України становить 7 год 47 хв.

Задача 4

Визначте час і дату:

а) в Якутську; б) в Лондоні; в) в Нью-Йорку, якщо місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) 1 год 30 хв, а дата - 12 березня.

Розв'язання:

а) 1) Якутськ - 129° сх. д.;

2) 129° сх. д. -30°сх.д. = 99°;

3) 99° х 4 хв = 396 хв = 6 год 36 хв (різниця в часі між містами Біла Церква і Якутськ);

4) Якутськ знаходиться східніше від Білої Церкви, тому отриману різницю в часі потрібно додати до відомого часу:

1 год 30 хв + 6 год 36 хв = 8 год 06 хв. 12 березня.

б) 1) Лондон-0° д.;

2) 30° сх. д.-0°д. = 30°;

3) 30° х 4хв= 120хв = 2год;

4) Лондон розташований на захід від Білої Церкви, тому потрібно час відняти:

1 год 30 хв - 2 год = 23 год 30 хв, 11 березня

в) 1) Нью-Йорк-74° зх. д.;

2) оскільки об'єкти знаходяться в різних півкулях - східній і західній - то їх географічну довготу потрібно додавати:

30° сх. д.+ 74° зх. д. = 104°;

3) 104° х4хв = 416хв = 6год56хв;

4) 1 год 30 хв - 6 год 56 хв = 18 год 34 хв, 11 березня

Відповідь: місцевий час у м. Якутську 8 год 06 хв, дата - 12 березня; у Лондоні - 23 год 30 хв, 11 березня; у Нью-Йорку-18 год 34 хв, 11 березня.

Задача 5

Визначте місцевий час: а) у Харкові; б) у Сіднеї; в) у Ріо-де-Жанейро, якщо на нульовому меридіані місцевий час становить 13 год.

Розв'язання: а) 1) Географічна довгота Харкова - 36°сх. д., а Лондона - 0° д.;

2) різниця в градусах: 36° сх. д. - 0° д. = 36°;

3) 36° х 4 хв = 144 хв = 2 год 24 хв; 

4) 13 год + 2 год 24 хв = 15 год 24 хв.

б) 1) Сідней-151° сх. д.;

2) 151°сх.д.-0°д. = 151°;

3) 151°х 4хв = 604хв= 10 год 04 хв;

4) 13 год + 10 год 04 хв = 23 год 04 хв.

в) 1) Ріо-де-Жанейро - 43° зх. д.;

2) 43° зх. д. - 0° д. = 43°;

3) 43°х 4 хв = 172 хв = 2 год 52 хв;

4) 13 год - 2 год 52 хв = 10 год 08 хв.

Відповідь: якщо на нульовому меридіані 13 год, то місцевий час у Харкові - 15 год 24 хв; у Сіднеї - 23 год 04 хв; у Ріо-де-Жанейро - 10 год 08 хв.

Задача 6

Місцевий час у м. Біла Церква (30° сх. д.) - 12 год. Визначте, на якому меридіані буде: а) 15 год; б) 14 год 15хв; в) 5 год 30 хв.

Розв 'язання: а) 1) 15 год - 12 год = 3 год;

2) 3 год х 157год = 45°;

3) 30° сх. д. + 45° = 75° сх. д.

б) 1) 14 год 15 хв - 12 год = 2 год 15 хв або 135 хв;

2) 135 хв : 4 хв =33,75° = 33°45',або 2 год х 15°/год = 30°;

15хв ∕ 4хв=3,75°=3,45', а 30° + 3° 45' =33°45″

4) 30° сх. д. + 33° 45' = 66°45' сх. д.

в) 1) 12 год - 5 год 30 хв = 6 год 30 хв;

2) 6 год х 15°/год =90°,

3) 30 хв : 4 хв =7,5°, а 90° + 7°30'= 97° 30';

4) 30°сх.д. - 97° 30' =67° 30' зх. д.

Відповідь: якщо у м. Біла Церква 12 год, то місцевий час 15 год буде на меридіані 75° сх. д.; 14 год15 хв - на 66° 45' сх. д.; 5 год 30хв-на 67°30'зх.д.

Розв'язок географічних задач (Розрахунок ресурсозабезпечення мінеральними ресурсами)

 

1. Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни кам’яним вугіллям за такими даними: загальні запаси кам’яного вугілля – 1,5 млрд тонн; щорічний видобуток – 50 млн тонн; чисельність населення країни – 20 млн. чол.

Розв’язок . Розраховуємо ресурсозабезпеченість  кам’яним вугілля  у роках: 
1,5 млрд т: 50 млн т= 30 років. 
Розраховуємо ресурсозабезпеченість кам’яним вугіллям  на одну особу: 
1,5 млрд т: 20 млн = 75 т/особу. 
         Відповідь: 30 років, 75 т/особу.

2. Розрахуйте ресурсозабезпеченість країни залізними рудами за такими даними: загальні запаси залізних руд – 10 млрд тонн; щорічний видобуток – 25 млн тонн; чисельність населення країни – 40 млн чол.

Розв’язок . Розраховуємо ресурсозабезпеченість країни залізними рудами  у роках: 10 млрд : 25 млн т = 400 років; 
Розраховуємо ресурсозабезпеченість країни  залізними рудами   на одну особу:  10 млрд : 40 млн = 250 т/особу                                                                         

 Відповідь: 400 років, 250 т/особу.

3. Розрахуйте ресурсозабезпеченість Саудівської Аравії  нафтою. Площа   2.15, тис. км² ,населення, 22.1  млн. чол.  розвідані запаси  нафти, 35  млрд. т,  щорічний видобуток нафти, 455 млн. т   Потужність, нафтопереробних заводів 80 млн. т рік. 

Розв’язок. В даному випадку площа держави і потужність нафтопереробних заводів  зайві дані, адже ресурсозабезпеченість розраховується в кількості років, на які вистарчить  даних запасів при сучасному об’єму видобутку: 

х =35000 млн т : 455 млн т =76,9 років або 76 років 11 місяців;    в кількості запасів нафти на одну людину:                                                     

 х=35000 млн т : 22.1 млн = 1584 тони на одну людину;