І про погоду ....

 З радістю повідомляємо, що книга «Все, що треба знати про погоду та клімат» вже доступна для вільного скачування на нашому сайті!

Це вже другий освітній проєкт Українського гідрометеорологічного центру, виконаний у співпраці з Фінським метеорологічним інститутом.

У книзі доступною мовою роз’яснено, що таке погода, звідки вона береться, як ми її прогнозуємо, а також що таке клімат, яким він буває, чому він змінюється та як людству адаптуватися до цих змін.

Завантажуйте, читайте, заповнюйте прогалини в метеорологічних знаннях!

Книга не для продажу, увесь тираж, як подарунок, буде розіслано до шкільних бібліотек України.

Лінк https://www.meteo.gov.ua/ua/Osvitni-proekti

Як вчителям розповідати про погоду на уроках?

Фахівці Український гідрометеорологічний центр підготували інтерактивні поради, щоб зробити уроки про погоду цікавими та змістовними. Мета — не лише зацікавити дітей, а й навчити їх критично мислити, фільтрувати інформацію та розуміти, звідки беруться прогнози.

Погода — це не просто small talk. У час змін клімату та маніпуляцій навіть цією темою, важливо пояснити: прогноз — це наукове передбачення, а не 100% гарантія. Атмосфера динамічна, змінюється щосекунди і для того, щоб її аналізувати та створюваати прогноз, синоптики спираються на свій досвід та модельні розрахунки провідних світових центрів, які обробляються на потужних суперкомп’ютерах.

Досліджуйте хмари через рамку (з NASA чи власну) — нехай небо стане магією!

Можете знайти готову рамку тут https://www.teacherspayteachers.com/browse/free?search=cloud%20viewer або тут https://observer.globe.gov/.../796be73f-53c7-46e8-b19b...

Поясніть, як розуміти прогнози та метеовеличини. На приклад швидкість вітру покажіть за допомогою порівняння швидкості руху тваринок — 5 м/с оживе в уяві.

Обговоріть прикмети: чому дим по землі — до опадів, а “мороз на Дмитра” — лише статистика, яка в сучасних умовах змін клімату вже не дієва.

Проаналізуйте сайти й застосунки з прогнозами, звірте з meteo.gov.ua — лише Гідрометцентр попереджає про стихії!

Сьогодні, коли небезпечні явища стають частішими, метеограмотність — це безпека. Запитайте учнів: які стихії вони знають і як діяти? Формуймо суспільство, яке розуміє погоду з дитинства.

 

 

 

“Яка погода завтра?”

  Карти для застосування можете знайти за ось цим посиланням https://drive.google.com/.../1iuQkl71mJqQnL0pOMcOnh60CeXQ...

Цікавий світ корисних копалин

 ЛІ-ТІЙ!... Хто сьогодні не чув слово «літій»? Хто не знає, що це хімічний елемент – лужний метал, який завдяки своїм властивостям – високим температурам плавлення і кипіння, найнижчій серед металів густині при кімнатній температурі та ін., – затребуваний у багатьох галузях: металургії, скляній, керамічній, електротехнічній промисловості, оптиці і оптоелектроніці, ракетній техніці, у лазерах, медицині.

Літій та його сполуки необхідні для виробництва акумуляторів і сухих батарей, кондиціонерів та холодильних установок, спеціальних мастил, особливих сортів скла і кераміки, надлегких сплавів, рятівного спорядження. Це високотемпературний теплоносій, а його сполука – дейтерид літію (6Li2H ), - єдине джерело енергії у водневій (термоядерній) бомбі. А також він є у складі деяких органів і м’язів нашого організму, а карбонат літію є антидепресантом. Ну і ще багато чого…

Як бачите, потреба у літії та, здебільшого, його сполуках у промисловості велика. А звідки ж він береться нам? Цікавий факт, до 90% світових запасів цього металу зосереджені у високомінералізованих літієносних водах, які можуть міститись, наприклад, у місцях з висохлими соляними і содовими озерами, розсолах підземних чи деяких пересихаючих водойм, у місцях з активним вулканізмом. Саме такий тип родовищ розробляють такі «літієві монстри», як Чилі, Аргентина, Болівія, Китай (частково).

Видобувний потенціал рідкісноземельних металів України від NV

 

Що експортувала Україна в 2024 році?

 

У 2024 році експорт товарів зріс на 15% до $41,7 млрд.​

Агроекспорт склав половину загального обсягу — $20,9 млрд (50% експортної виручки).

Гірничо-металургійний комплекс склав $6,9 млрд (17%) експортної виручки, харчова промисловість — $3,7 млрд (9%), машинобудування — $3,6 млрд (9%).​

Експорт цукру в 2024 році досяг 750 тис. т ($420 млн). Це найвищий показник з 1997 року, коли почали вести статистику.​

Водночас загальний імпорт у 2024 році зріс на 11%, досягнувши $70,7 млрд.

Основними імпортними товарами минулого року були нафта та нафтопродукти – $6,8 млрд (10%), легкові автомобілі – $4,4 млрд (6%), фармацевтика – $2,0 млрд (3%), мобільні телефони – $1,3 млрд (2%), добрива – 1,2 млрд (2%) і дронів – 1,1 млрд (2%).​

Українська металургія у 2024 році

 

2024 рік став черговим випробуванням для української металургії, яка продовжувала адаптуватися до умов війни, нестабільності постачання сировини та енергетичних криз. Проте дані за рік демонструють помітне зростання виробничих показників у порівнянні з 2023 роком, що свідчить про стійкість галузі та її здатність до відновлення.

Протягом минулого року українські металурги збільшили виробництво чавуну на 18,1% у порівнянні з 2023 роком – до 7,09 млн т, сталі – на 21,6% р./р., до 7,57 млн т, а прокату – на 15,8% р./р., до 6,22 млн т.

Результати галузі перевищують показники 2022-2023 рр., але все ще значно нижчі порівняно з довоєнним 2021 роком (21,2 млн т чавуну; 21,4 млн т сталі; 19,08 млн т прокату). Водночас вихід на довоєнні показники для металургів України є недосяжним, оскільки втрата маріупольських комбінатів «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча значно знизила виробничий потенціал галузі, а діючі підприємства використовують лише 50-80% потужностей.

Збільшенню виробництва, зокрема, сприяло відкриття морського коридору для вантажів ГМК. Для виробників стали доступними ринки, які були ключовими в довоєнний період, що дозволило компенсувати зниження попиту на внутрішньому ринку та в Євросоюзі.

Попри позитивні результати, галузь стикається з викликами, такими як підвищення тарифів на логістику та електроенергію, кадровий дефіцит через міграцію та мобілізацію, а також необхідність відповідати суворим екологічним стандартам європейських ринків.

Прогнози на 2025 рік для української металургії вказують на можливе зниження виробництва та експорту. Очікується, що випуск сталі може скоротитися на 9% порівняно з 2024 роком, до 6,8 млн т, а експорт – на 16%, до 3,9 млн т.