Цікаво знати, що...

 

Мене дуже вразила інформація про зону Вранча — одну з найактивніших сейсмічних зон Європи, розташовану на стику Південних і Східних Карпат. Її глибокі поштовхи відчутні далеко за межами Румунії — зокрема й в Україні.

Факти, які змусили замислитись:

У листопаді в Румунії зафіксовано 67 землетрусів.

В Україні в той самий період — щонайменше 11 слабких поштовхів магнітудою 2–3 поблизу Ужгорода та в Закарпатті.

За 01–13.12.25 у Румунії сталося 6 землетрусів (2.0–3.9),

а в Україні — 5 землетрусів (1.8–4.4), зокрема в Чорному морі

Ми живемо на відносно стабільній платформі, але події в зоні Вранча чітко показують: великі тектонічні процеси поруч мають відлуння і на нашій території.

Земля рухається. Навіть там, де здається спокійно.

Чому на Землі 38 часових поясів замість 24?

 Чому на Землі 38 часових поясів замість 24?

Спочатку була ідея:

Вчені порахували: Земля обертається за 24 години, значить поділимо її на 24 рівні частини - і готово! 360° ÷ 24 = 15° на кожен пояс. Математика ідеальна!

Але потім прийшли... люди

І все пішло не за планом! Ось чому:

Причина 1: Кордони країн

Уявіть: лінія часового поясу проходить прямо через вашу країну. Половина живе в одному часі, половина в іншому. Незручно ж! Тому країни кажуть: "Ні, дякую, ми всією країною будемо в одному часі"

Причина 2: Острови хочуть бути особливими

Острів Кірібаті вирішив: "Хочемо зустрічати Новий рік ПЕРШИМИ на планеті!" І просто перескочив через лінію зміни дат. Тепер у них UTC+14!

Причина 3: Половинки та чвертинки

Деякі країни подумали: "А чому ми маємо вибирати між +5 і +6? Давайте +5:30!"

Індія: +5:30

Непал: +5:45 (найдивніший!)

Венесуела колись була +4:30

Причина 4: Бізнес і зручність

Іспанія географічно має бути з Великобританією в одному поясі, але вони вибрали час Німеччини - зручніше для торгівлі!

Причина 5: Політика

Китай - величезна країна, яка має займати 5 поясів. Але уряд сказав: "Вся країна - один час!" Уявіть: в одній частині Китаю "полудень" може бути о 15:00!

Результат:

Замість акуратних 24 поясів маємо справжню мозаїку з 38 зон! Це як коли намагаєшся нарізати торт рівними шматками, а всі гості кричать: "Ні, мені такий шматок не підходить!"

Найдивніші факти:

Росія має 11 часових поясів!

Франція технічно має 12 (рахуючи заморські території)

А Ватикан такий маленький, що йому вистачає одного годинника

Отже, математика vs реальне життя: 24-0 на користь хаосу!

Лінія Зміни Дат і 180-й меридіан

 

Всупереч поширеному уявленню, Лінія Зміни Дат - це не зовсім 180-й меридіан, який розташований із протилежного боку Землі від Нульового (Гринвічського) меридіану. Власне Лінія Зміни Дат не є меридіаном у географічному розумінні. Але створення такої умовної лінії було вкрай необхідним, адже у зв'язку із зміною часу на Землі розмежування годин було меншою проблемою ніж розмежування дат. Межі між часовими (годинними) поясами приблизно відомі - це 15 меридіанів у кожному конкретному часовому (годинному) поясі. Однак де межа між старою та новою добою - не завжди було зрозуміло. Наприкінці ХХ століття у цьому питанні була поставлена крапка. Нульовий меридіан - початковий, а 180-й меридіан - кінцевий, який і буде розподілом дат на Землі. Таке рішення було прийняте на міжнародній конференції у Вашингтоні у квітні 1884 року. Зручність 180-го меридіану полягала у тому, що він проходив майже по середині Тихого океану, і не створював незручностей у переміні дат великим країнам на суходолі. Звісно що в ідеалі 180-й меридіан і Лінія Зміни Дат - це була одна й та ж пряма, вірніше сказати - один і той же меридіан. І на початку саме так і було, до тих пір поки острівні країни не почали вносити корективи із практичних міркувань. Тепер Лінія Зміни Дат на карті нагадує скоріше ламану лінію, і не співпадає із 180-м меридіаном аж на 64%. Саме тому називати 180-й меридіан Лінією Зміни Дат можна лише умовно.

Найбільше проблем Лінія Зміни Дат створила такій острівній державі як Кірибаті. До 1995 року Лінія Зміни Дат проходила посередині цієї держави розділяючи її на дві частини. Західні острови жили на один день раніше, а східні на один день пізніше. Це створювало великі незручності, адже у межах однієї держави був різний день тижня. У 1995 році уряд Кірибаті ухвалив рішення перемістити Лінію Зміни Дат на схід, щоб усі острови країни жили в одному календарному дні. Тепер усі острови Кірибаті - на захід від Лінії Зміни Дат, і вони тепер першими на Землі зустрічають новий день і Новий рік. Однак відносно 180-го меридіану Кірибаті не змінила свого положення, так як Лінія Зміни Дат не є межею між Західною та Східною півкулями. Таку роль виконують незважаючи ні на що - Нульовий та 180-й меридіани.

На завершення варто пам'ятати: коли перетинають Лінію Зміни Дат із заходу на схід - віднімають один день, а зі сходу на захід - додають один день. (Джерело мережа інтернет)

ЯК ПРАВИЛЬНО ВИЗНАЧИТИ ПРОТИЛЕЖНУ ТОЧКУ ЗЕМЛІ ВІД СВОГО РОЗТАШУВАННЯ (ТОЧКУ-АНТИПОД)? 🌐

 

 

А чи задумувалися Ви з дитинства, де Ви опинитеся, якщо почнете сверлити надгдибоку свердловину через центр Землі? Де знаходиться ця точка, яка є протилежною Вашому місцю проживання? Наприклад якщо Ви проживаєте в Полтаві, і захочете раптом пробурити глибоку свердловину, яка пройшла б через центр Землі, і далі, де вона закінчиться, і вийде на денну поверхню? Визначити це за допомогою глобуса чи географічної карти дуже складно. Ми могли б це зробити, якби взяли металеву спицю, і пробили б нею глобус в районі Полтави, і побачили б де вона вийшла із іншого боку. Але для цього нам слід було б провести спицю максимально точно через геометричний центр глобуса (а це зробити майже неможливо), ну і по-друге, нам би довелося зіпсувати глобус

Однак знайти протилежну точку земної поверхні через центр Землі можуть допомогти знання із географії та математики. Достатньо лише пригадати що таке географічні координати із географії, та додавання і віднімання чисел із математики. Отже, візьмемо для прикладу вже згадану вище Полтаву, і визначемо її географічні координати - 49° пн.ш., 34° сх.д. Саме вони і дозволять нам визначити протилежну точку відносно Полтави. Від нульового меридіану місто на Ворсклі віддалене на 34° (це довгота), тому протилежна точка буде віддалена від 180-го меридіану теж на 34° (достатньо пригадати, що 180-й і нульовий меридіани - це своєрідні антиподи). Нехай це буде точка A. Тепер вирахуємо її довготу:

180° д. — 34° сх.д. = 146° зх.д.

Для того, аби вирахувати широту цієї точки, нам потрібно за допомогою глобуса (можна й без нього, але запам'ятати), що вона буде віддалена від Екватора так само як і Полтава, тільки в інший бік - 49° пд.ш., тобто вона буде знаходитися вже у Південній півкулі.

Отже, на одній прямій із Полтавою, проведеній через центр Землі буде лежати точка, яка має географічні координати: 49° пд.ш., 146° зх.д. Використавши звичайну географічну карту або глобус, можна визначити де знаходиться ця точка. В даному випадку вона лежить у південній частині Тихого океану, за 3300 кілометрів на південний схід від Нової Зеландії.

Часто в географії протилежні точки на поверхні Землі, які об'єднані прямою через центр Землі також називають точкою-антиподом. Нижче наведено мапи, на якій показано, які частини Землі є антиподами один відносно одного. (Джерело Інтернет)

І про погоду ....

 З радістю повідомляємо, що книга «Все, що треба знати про погоду та клімат» вже доступна для вільного скачування на нашому сайті!

Це вже другий освітній проєкт Українського гідрометеорологічного центру, виконаний у співпраці з Фінським метеорологічним інститутом.

У книзі доступною мовою роз’яснено, що таке погода, звідки вона береться, як ми її прогнозуємо, а також що таке клімат, яким він буває, чому він змінюється та як людству адаптуватися до цих змін.

Завантажуйте, читайте, заповнюйте прогалини в метеорологічних знаннях!

Книга не для продажу, увесь тираж, як подарунок, буде розіслано до шкільних бібліотек України.

Лінк https://www.meteo.gov.ua/ua/Osvitni-proekti

Як вчителям розповідати про погоду на уроках?

Фахівці Український гідрометеорологічний центр підготували інтерактивні поради, щоб зробити уроки про погоду цікавими та змістовними. Мета — не лише зацікавити дітей, а й навчити їх критично мислити, фільтрувати інформацію та розуміти, звідки беруться прогнози.

Погода — це не просто small talk. У час змін клімату та маніпуляцій навіть цією темою, важливо пояснити: прогноз — це наукове передбачення, а не 100% гарантія. Атмосфера динамічна, змінюється щосекунди і для того, щоб її аналізувати та створюваати прогноз, синоптики спираються на свій досвід та модельні розрахунки провідних світових центрів, які обробляються на потужних суперкомп’ютерах.

Досліджуйте хмари через рамку (з NASA чи власну) — нехай небо стане магією!

Можете знайти готову рамку тут https://www.teacherspayteachers.com/browse/free?search=cloud%20viewer або тут https://observer.globe.gov/.../796be73f-53c7-46e8-b19b...

Поясніть, як розуміти прогнози та метеовеличини. На приклад швидкість вітру покажіть за допомогою порівняння швидкості руху тваринок — 5 м/с оживе в уяві.

Обговоріть прикмети: чому дим по землі — до опадів, а “мороз на Дмитра” — лише статистика, яка в сучасних умовах змін клімату вже не дієва.

Проаналізуйте сайти й застосунки з прогнозами, звірте з meteo.gov.ua — лише Гідрометцентр попереджає про стихії!

Сьогодні, коли небезпечні явища стають частішими, метеограмотність — це безпека. Запитайте учнів: які стихії вони знають і як діяти? Формуймо суспільство, яке розуміє погоду з дитинства.